У свій час педагог зазначав: «Нехай кожна школа стане школою радості для дітей, школою творчості для учителів і школою спокою для кожної української родини». «Щоб школа стала школою радості, щоб вона відкривала дитині насолоду пізнання, вчила її мислити, – наголошував видатний педагог, – треба, щоб вчитися було цікаво. Без успіхів у навчанні не з’явиться ні інтерес до навчання, ні сили для перемоги над труднощами, ні почуття власної гідності, самоповаги. Бо не може бути творчою праця, що приносить самі тільки поразки без перемог, не може бути цікавим те, що завдає постійних прикрощів, змушує страждати». Тому педагог-гуманіст велику роль відводив педагогічній майстерності вчителя.
Видатний учитель В.О. Сухомлинський наголошував: «Природа є джерелом добра, її краса впливає на духовний світ людини. Тільки тоді, коли юне серце облагороджується вищою людською красою – добром, правдою, людяністю, співчутливістю, непримиренністю до зла... Краса природи виховує витонченість почуттів, допомагає відчути красу людини». Отже, не варто переконувати педагогів у важливості спілкування дітей із природою.
Напевне саме уроки географії та є такими, на яких учні ознайомлюються із навколишнім середовищем, його різноманітністю, закономірністю утворення природних явищ. На таких уроках можна проводити різні спостереження у природі, вивчати умови росту рослин тощо.
У своїй книзі «Сто порад учителеві» великий педагог говорить: «Я тисячу разів переконувався: однією з причин труднощів, на які натрапляють діти в навчанні, є те, що знання залишаються часто для них нерухомим вантажем, нагромаджуються мовби «про запас», «не йдуть на обіг», не застосовуються... Знання мовби відчужуються від духовного життя школяра, від його інтелектуальних інтересів. Опанування знань перетворюється для школярів в обтяжливе, надокучливе заняття, від якого хочеться швидше звільнитися.»
Щоб такого не сталося на уроках географії використовую різні логічні, практичні завдання, організовую, при можливості, ігрові уроки, де учні переконуються у необхідності знати матеріал і використовувати його.
Наприклад, на уроці географії у 6 класі діти на природі вивчають визначення азимута, складання планів місцевості, спостереженням за висотою Сонця над горизонтом. Часто проводимо екскурсії на місцеві водойми: річку, ставок, джерело з метою проведення бінарних уроків географії .
Щоб доступніше і цікавіше подати програмовий матеріал, використовую ігрові технології, рольові ігри.
В основному змістом рольової гри стають реальні проблеми географічної науки. Рольова гра успішна в тому випадку, якщо учні в ході її дискутують, відстоюють свої погляди. Так, для учнів 6 класу використовую гру: «Знайди предмет» вивчивши тему «Рух за азимутом»; гру «Морський бій» для визначення географічних координат. Для учнів 7 класу проводжу сюжетно-рольові ігри типу ігор-подорожей (приклади: «Подорож по Австралії», «Подорож по Атлантичному океану», «Майбутнє Антарктиди»). У 8-10 класах рольові ігри замінюю на складніші ситуації (прес-конференції, «круглі столи»).
Часто використовую настільну гру «Географічне лото»; також учні полюбляють кросворди та ребуси. Для опитування домашнього завдання використовував гру «Географічні питання».
Для вивчення географічної номенклатури проводжу ігри «Підбери пару» (у дві колонки у довільному порядку записуються наприклад країна і столиця, учні повинні стрілками з’єднати правильні відповіді), гра-змагання «Знавці карти» (до адміністративної карти України запрошуються 2 команди по 4 учні, які отримують конверти. В конверти вкладені умовні позначення (по 4 знаки) у кожній команді учасники відбирають свої умовні значки й по черзі прикріпляють їх на карті; перемагає та команда, яка виконала своє завдання найшвидше).
Вважаю, що важливо навчити учнів самостійно добувати знання, і тому використовую на своїх уроках технології проблемного навчання. Методами цього навчання є: проблемне викладання матеріалу, евристичний (частково-пошуковий), пошуковий та дослідницький методи. Ці методи відрізняються рівнем пізнавальної самостійності та активності учнів. Найчастіше я формулюю проблему, а учні самостійно її вирішують. Учні 9-го класу активно вирішували проблеми, які стосуються соціальної географії України.
Під час обговорення проблеми учні висловлюють різні припущення, висувають ідеї, пропозиції, і часто помилкові, потім я допомагаю їм при вирішені цієї проблеми.
